Listen
Слухати офіційно
Story
Історія пісні
«Мамо, це мабуть вона» — щира й дуже особиста пісня, написана як розмова сина з мамою про дівчину, яку він покохав усім серцем. У ній він захоплюється її добротою, ніжністю, турботою, красою та здатністю перетворювати звичайні моменти життя на справжнє щастя.
Та водночас це не лише історія про кохання, а й про сумнів: чи зможе він бути гідним такої людини, чи вистачить йому сил і любові пройти поруч із нею весь життєвий шлях.
Пісня присвячена моїй коханій.
Lyrics
Текст пісні
Мамо, в неї очі -
Наче теплий океан,
Я тону у них щоразу,
Наче вперше покохав.
Мамо, її голос -
Наче спокій для душі,
З нею бурі затихають,
Коли гаснуть всі вогні.
Вона вміє слухать
Особливо поміж слів,
Зігріває мою душу
Серед тисяч холодів.
І знаєш, мамо…
Поруч з нею
Я не граю ролі,
Я не ховаю болю,
Я - залишаюся собою.
І щастя тепер у інших речах.
Не в гучних словах,
А в тихих вечорах,
Із коханням у серцях.
Кава зранку.
Ми у теплому пледі.
І її волосся
На моєму плечі.
Мааамо! Це мабуть вона!
Та сама мрія на все життя!
Та сама ніжність, яку я шукав
Серед чужих облич і пустих дзеркал!
Мааамо!.. Вона не як усі!
Це цілий світ у ранковій росі!
І я не знаю, чи вистачить сил
Нам долетіти до сивих вершин.
У її ніжних дотиках
Стільки світла й тепла,
Що мені часом здається —
Її послали небеса.
Ця сонячна усмішка
Мій втомлений день
Перетворює тихо
На вечір натхнень.
І знаєш, мамо, я раніше не знав,
Як сильно я долі цієї чекав.
І тепер я живу
Лиш думкою однією —
Засинати й прокидатись
Тільки поруч із нею.
І щастя тепер у інших речах,
Не в великих містах,
Не в холодних грошах,
І не в красивих словах.
А просто
Прокидатись поруч
І бачить
Що вона зі мною.
А якщо колись я стану слабким,
Зневіреним, тихим і зовсім чужим…
Чи буде вона так само дивитись,
Чи зможе вона зі мною лишитись?
Бо, мамо…
Я хочу їй віддати
Більше, ніж маю,
І не відпускати.
Мааамо! Я здається знайшов
Ту саму казку серед тисяч шляхів.
Ту, що навчила кохати знов
Без зайвих масок і слів.
Мааамо! І якщо чесно.
Я досі не вірю, що так насправді буває.
І кожен раз коли вона засинає —
Дякую небу, що звів нас із нею.